- намітити
- [нам’і/тиетие]
-м'і/чу, -м'і/тиеш; нак. -м'і/т', -м'і/т'теи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
намітити
Смотреть что такое "намітити" в других словарях:
намітити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
намітити — див. намічати … Український тлумачний словник
намітити — див. намічати … Словник синонімів української мови
намічати — намітити 1) (попередньо визначати, призначати що н. здійснення чогось, спосіб / час його проведення тощо), накреслювати, накреслити; планувати, проє[е]ктувати (на основі певних розрахунків) Пор. визначати 1), задумати 2) (попередньо розробляти що … Словник синонімів української мови
намічати — а/ю, а/єш і рідко намі/чувати, ую, уєш, недок., намі/тити, і/чу, і/тиш, док., перех. 1) Робити позначку на чому небудь; відмічати, помічати. 2) Тонкими лініями, штрихами визначати контури чого небудь. 3) Передбачати робити що небудь; планувати.… … Український тлумачний словник
намічений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намітити. || намі/чено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
мітити — 1 дієслово недоконаного виду ставити мітку мітити 2 дієслово недоконаного виду цілитися; мати намір … Орфографічний словник української мови
мітити — I мі/чу, мі/тиш, недок., перех. Ставити мітку на кому , чому небудь. II мі/чу, мі/тиш, недок., неперех. 1) в кого – що. Прагнути влучити; цілитися. 2) з прийм. в і знах. в., розм. Намагатися обійняти яку небудь посаду, стати кимось. || в кого, на … Український тлумачний словник
Варіянтні форми — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка виключити з числа святих таїнств // вилучити зі святих таїнств // Сучасні довідники з культури ділового мовлення не рекомендують уживати цього слова з таким значенням (СТ, 51; СД,… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
запланувати — у/ю, у/єш, док., перех. Намітити за планом … Український тлумачний словник
